Історія Прилуцької дитячо-юнацької спортивної школи
  1 вересня 1957 року в м. Прилуки створилася та почала працювати дитячо-юнацька спортивна школа. На той час в школі відкрилося п'ять відділень: легка атлетика, футбол, волейбол,настільний теніс, фехтування.
  Уже з перших своїх кроків Прилуцька ДЮСШ заявила про себе, як одного із самих сильних спортивних колективів в Чернігівській області. Спортивна громадськість міста пам'ятає призвіща Анатолія Рибкіна, Віталія Коркодима, Володимира Долинського, Бориса Зайчикова, Людмили Мусийченко, які неодноразово покращували рекорди міста та області.   З юними спортсменами в той час працювали такі тренери як: А.Д. Панталій, М.М. Гордієнко, О.С. Лисенко, П.Г. Мохнач, Н.О. Корицька, Б.О. Гришко, Г.Н. Митченко, В.І. Грущина, Л.Г. Котолов. З середини шістьдесятих років в школі розпочалася зміна тренерсько-викладатського колективу. В ДЮСШ розпочинають свою працю молоді та амбітні тренери Л.Б. Купрійчук, І.С. Паска тренери з волейболу, А.І. Ракетський, В.І. Моляр тренери з легкої атлетики, М.Г. Бульба тренер з футболу. В цей час відбулася зміна в керівництві школи. Замість М.М. Гордієнко директором школи призначають І.С. Паску легендарну постать, який не просто продовжив справу свого попередника зробивши дуже великий внесок в розбудову школи, підбір дійсно професіональних тренерів. Під його керівництвом талант молодих тренерів Л.Б. Купрійчука, А.І. Ракетського, В.І. Моляра розкрився повністю, вони стають провідними та відомими тренерами не тільки в Чернігівській області, але й в Україні та в Радянському Союзі, виховавши не одну плеяду талановитих, яскравих учнів,які гідно представляли нашу школу на змаганнях, як обласного так і Всеукраїнського рівнів,приймаючи участь в Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, Радянського Союзу, України і виборюючи нагороди самого високого ґатунку, установивши при цьому не один рекорд.   Про самих видатних вихованців ПрилуцькоїДЮСШ розповідь попереду на сторінках нашого сайту. Один за одним падали рекорди в легкій атлетиці, команда волейболістів домінувала в області, стрімко росла майстерність футболістів. 1972 рік приніс перші радості перші значні успіхи, тренерсько-викладацький колектив був нагороджений за свою працю, відверто кажучи в умовах далеких від найкращих. На Х11 Всесоюзній Спартакіаді школярів в м.Київ вихованець Купрійчука Л.Б. Філіпов Вадим в складі збірної команди України з волейболу став чемпіоном Спартакіади, а вихованка А.І.Ракетського Кисельова Ала виборола срібну та бронзову медалі в бігу на 100 та 200метрів. Про школу узнав весь Радянський Союз. Тренерський колектив ДЮСШ підтвердив свій високий професіоналізм. Все частіше і частіше в протоколах та Республіканських та Всесоюзних змагань з’являються призвіща вихованців Прилуцької ДЮСШ. В 1973 році чемпіонами України стають Безносов В.,Шумський В.- вихованці тренера з легкої атлетики В.І.Моляра. Успішно працює тренер з футболу М.Г.Бульба, його вихованець Петренко В’ячеслав в складі збірної команди Чернігівської області стає бронзовим бризером України серед школярів. Своєю працею та умінням розгледіти в дитині талант футболіста М.Г.Бульба заслужив авторитет серед колег тренерів що й пітвердилося через 5-7 років. Його вихованці брати Володимир та Сергій Причиненки, Сергій Маценко, Юрій Овчаренко досягли в футболі неабияких успіхів виступаючи в кращих командах майстрів Радянського Союзу, а згодом і незалежної України продовжуючи славні традиції Прилуцької ДЮСШ.   В середині сімдесятих років на відділені з футболу почали працювати два молоді тренери В.І.Кривошеєнко та О.І.Тарануха гідно перейнявши естафету у М.Г.Бульби, який за сімейними обставинами залишив працювати в ДЮСШ. В 1979 році вихованець В.І.Кривошеєнко Лисенко Володимир стає чемпіоном Радянського Союзу з футболу в складі збірної команди України.Команда 1960-1961 років народження в 1978 році вперше в історії ДЮСШ стає чемпіоном Чернігівської області, а в 1979 вдруге підряд виборює звання чемпіона . З цієї команди сім гравців Причинеки В.та С. ,Маценко С., Тарасенко О., Лисенко В. Петрик С. Умен С. згодом грали за команди майстрів і дійсно ця команда є найкращою за всю історію Прилуцької ДЮСШ. Найбільше досягнення та визнання до тренера В.І.Кривошеєнко прийшло коли його син Іван, тренером якого він був, в 2006 році стає срібним призером чемпіонату Європи серед молодіжних команд в складі збірної України і отримує звання майстра спорту міжнародного класу з футболу. На жаль трагічно загинув талановитий тренер О.І. Тарануха не дочекавшись найбільших успіхів своїх вихованців, які виступали в складі збірної команди Чернігівської області та командах майстрів, а його учень Женя Боровик грав за «Дніпро» м. Дніпрпетровськ, «Арсенал» м Київ, «Кривбас» м. Кривий Ріг, а нині є гравцем команди прем’ер-ліги «Чорноморець» м. Одеса.   1978 рік приніс Радянському спорту нове ім’я-Сергій Соколов, він стає срібним призером 14 Спартакіади СРСР серед школярів в м. Ташкент. Яскравий талант Сергія та подальші успішні виступи других учнів ДЮСШ лише підтвердили високий рівень та професіоналізм тренерсько- викладатського складу школи на чолі з її директором, легендарної постатті Івана Семеновича. В цей період з’являються такі спортсмени як Анатолій Доля- бронзовий призер СРСР 1979 року, Анатолій Філоненко-переможець першості СРСР 1974 року серед школярів , обидва вихованці тренера Л.Б.Купрійчука.Серед легкоатлетів Людмила Кузьменко, Віктор Моляр, Олег Шинкаренко,Людмила Чорномаз,Володимир Куценко, Микола Потєхін тренери легендарні А.І.Ракетський та на жаль уже покійний В.І.Моляр. Але в цьому житті ніщо не минає безслідно і вдячні вихованці видатних тренерів сучасності В.І.Моляра, О.І.Таранухи щорічно в пам’ять про своїх наставників проводять турніри, віддячуючи за все те добро, що встигли за життя для них зробити ці два тренери. Світла пам’ять і хай земля Вам буде пухом дорогі наші колеги.   В 1977 році прийшли перші успіхи до одного з найкращих вихованців Прилуцької ДЮСШ Сергія Соколова, тренером якого був В.І.Моляр. Сергій зайняв друге місце в чемпіонаті України серед юнаків у бігу на 100м. Після закінчення восьми класів Сергія було зараховано до Республіканської школи інтернату в м.Київ. Навчаючись в спортивному інтернаті необноразово ставав чемпіоном та призером чемпіонатів СРСР в бігу на 100м.і 200 м. У1978 р. він зайняв друге місце в бігу на 200 м. на спартакіаді школярів СРСР, що проходила в м.Ташкент.В тому ж році у м.Орджонікідзе на всесоюзних змаганнях серед школярів зайняв друге місце в бігу на 200 м.та виконав норматив кандидата в Майстри спорту Радянського Союзу.   В 1979 році Сергій отримує першу вагому перемогу на міжнародній арені.Він стає переможцем на дистанції 200 м. на чемпіонаті світу серед соціалістичнин країн "Дружба" у м.Прага.В 1980 році виконує норму Майстра спорту у аналагічних змаганнях у місті Сант'яго-де-Куба.В 1981 році на чемпіонаті Європи серед юніорів у голандському місті Утрехт, виконав норматив Майстра спорту міжнародного класу в бігу на 100 м.та виборов дві срібні медалі з бігу на 200м. та в єстафеті 4х100м.   Сергій Соколов дванадцять разів і різні часи ставав переможцем різних всесоюзних змагань в бігу на 100,200метрів та естафеті 4х100м. Тільки в чемпіонаті СРСР серед юніорів,що проходив в місті Рига в 1981 році переміг на дистанціях 100 і 200 метрів. Багато разів захищав честь держави у складі юнацької,юніорської та національної збірної комади СРСР на різноманітних змаганнях у тому числі на чемпіонаті світу у місті Гельсінкі(Фінляндія).   Своєї найвищої спортивної слави досяг на чемпіонаті Європи в 1982 році у грецькому місті Афіни,де в складі збірної Радянського Союзу виборов перше місце в єстафетному бігу 4х100метрів та став чемпіоном Європи,за що і було йому присвоєно звання Заслуженого майстра спорту СРСР.   У 1983 році став чемпіоном спартакіади народів СРСР виборовши перше місце в бігу на 200м. ,а в 1984 році на міжнародних змаганнях "Дружба" у м.Москва, які проводилися як альтернативні Олімпійським іграм у Лос-Анжелесі(США),в складі квартету зайняв перше місце в естафеті 4х100метрів.   У 1986 році Сергій Соколов у 24-річному віці вимушений був закінчити виступи на великій спортивній арені, вплинуло велике напруження у тренуванях та фізичне перенавантаження на організм. Причина-надрив зв'язок ахілесового сухожилля. Зараз Сергій є одним із заступників міського голови, він очолює сектор по фізичній культурі та спорту в місті Прилуки та працює в Прилуцькій ДЮСШ і передає свій досвід юним легкоатлетам.     Тренер Сергія Соколова, В.І.Моляр отримує вперше в історії Прилуцького спорту звання Заслужений тренер України.     В кінці сімедисятих в ДЮСШ приходять амбітні,молоді тренери Федоренко Валерій Петрович,Бобровський Леонід Борисович,Марченко Михайло Степанович.Подальше життя знову підтвердило прозорливість та мудрість директора школи ПаскиІ.С.в підборі тренерсько-викладацького складу. Ці тренери згодом впишуть золотими літерами свої імена в славетну історію Прилуцької ДЮСШ, вони стануть як видатними тренерами всього Радянського Союзу так керівниками школи. Результату довго чекати не довелося,на початку 80-их вихованці Федоренка В.П.(який доречі з 2002-2015 роки був директором ДЮСШ, а нині продовжує працювати тренером)Колесник Володимир стає володарем кубка Радянського Союзу,Гаврюшенко Жана призеркою Спартакіади СРСР, Мороз Евген чемпіоном України. Вихованець Бобровського Л.Б. Галатченко В. був четвертим на Всесвітній Олімпіаді студентів в Японії.     1987 рік. В Тбілісі відбулися Всесоюзні ігри молоді. В складі збірної України в цих змаганнях взяли участь вихованці Марченка М.С.,Єфименко Олександр,та Ракетського А.І-Пуха Іра,Саша став бронзовим призером ігор молоді.     Хотілося нагадати нинішньому поколінню тренерів про умови в яких прийшлося працювати до 1984 року іх старшим колегам. Школа ютилася в правому крилі першого поверху гімназії №1. Основний так званий "великий зал", за який до речі шла жорстка конкуренція між тренерами, вдумайтесь тільки був дліною 13 метрів,а шириною 5 метрів висота зала 2,50 метра,крім цього "великого зала" було іще два зала-кімната 5м х 5м і друга 3м х 5м,а також тренерська,кладова і одна роздягальня,яка виконувала роль підсобного приміщення. Стадіон на той час мав глино-гареве покриття з великою кількістю перешкод ям,канав. Оце в таких умовах доводилося працювати педагогічному колективу ДЮСШ. Зараз дивлячись в минуле збирая інформацію про нашу школу розумієшь, що тільки великий фанатизм,ентузіазм,здорова конкуренція між тренерами, а саме головне любов до дітей дозволила плідно працювати та виховувати не тільки спортесменів самого високого рівня,але й допомагати дітям найти своє місце в житті, загартовуючи їх,як морально так і духовно.     Новий відлік в історії ПрилуцькоїДЮСШ розпочинається в 1984 році. 29 вересня на міському стадіоні "Супутник" відбулося святкове відкриття нового приміщення Дитячо-юнацької спортивної школи. Прилуцькі діти та місто отримали довгоочікуваний подарунок. Треба відмітити,що велику допомогу при будівництві нової школи робив і тренерсько-викладацький колектив на чолі з її директором Паскою І.С. Школа будувалася,як кажуть всім миром байдужих небуло свою посильну допомогу вкладали всі підприємства та колективи міста,куратором будівництва був Лісовецький А.О.(секрктар міськома партії). Також велику роль зіграв тодішній керманич міста Богдан Шевчук зробивший дуже багато для розбудови нашого міста та спорту, доречі і новий стадіон будувався при йього керівництві, дійсно була державна людина, світла йому пам'ять.     Покращення матеріальної бази школи дало сильний поштовх до підвищення спортивних результатів. Зокрема, у період з кінця 80-х до початку 90-х засіяли нові спортивні імена. Це Олександр Єфіменко (тренер Михайло Марченко)- майстер спорту,учасник Чемпіонату світу з кросу, бронзовий призер першості Європи серед молоді,чемпіон СРСР серед юніорів, неодноразовий переможець Всеукраїнських та міжнародних змагань з бігу на 2000 метрів з перешкодами, член Національної збірної СРСР та України; Олександр Бондаренко(тренер М. Марченко) – майстер спорту, учасник Чемпіонату Європи серед молоді, неодноразовий призер першості України з бігу на 400 метрів з бар’єрами, член Національної збірної України, чемпіон 1-ї Спартакіади України з легкої атлетики; Алла Гаврюшенко(тренер Валерій Федоренко) – призерка першості СРСР з волейболу серед школярів у складі збірної України, неодноразова чемпіонка Чернігівської області з волейболу серед команд ДЮСШ; Євген Мороз(тренер В. Федоренко) – учасник фінальної частини Чемпіонату Європи з волейболу серед юнацьких команд у складі збірної України,учасник Чемпіонату України серед чоловічих команд суперліги в складі команди «Макрохім»( м. Маріуполь), неодноразовий чемпіон Чернігівської області з волейболу серед команд ДЮСШ;Олександр Шафранович (тренер В.Федоренко) на даний час виступає в чемпіонаті Франції, гравець Національної збірної Ізраїлю з волейболу.     Плідно працює в цей період з легкої атлетики Ракетський Анатолій Іванович; зокрема , Ірина Пуха майстер спорту міжнародного класу, учасниця Олімпійських Ігор в Атланті та Сіднеї, неодноразова учасниця чемпіонатів світу, бронзова призерка зимового Чемпіонату Європи з бігу на 60 та 100 метрів, член Національної збірної СРСР та України; Андрій Топтун – майстер спорту, чемпіон України серед школярів з бігу на 200 метрів з перешкодами, чемпіон України серед школярів з бігу на 200 метрів з перешкодами, бронзовий призер 1- их Європейських ігор школярів, неодноразовий призер першості України; Олександр Симоненко, Алла Гаєва, Людмила Кузьменко, Артем Буланов – чемпіони України; Володимир Кеценко, Тетяна Ракіянова, Сергій Брухно,Наталія Кузьменко,Ірина Вареник, Ірина Семеренко – призери першості України. Дивіться фото ТУТ!     Важко недооцінити заслуги тренера, який протягом декількох десятиліть займає перші місця в змаганнях обласного рівня, є постійним учасником фінальної частини «Дитячої ліги» України, де спортсмени займають призові місця. Саме таким і є Валерій Петрович Федоренко, людина, яка все життя присвятила волейболу.     Цей рік також не став винятком. У змаганнях Спартакіади школярів Чернігівської області 1999 р. н. команда Валерія Петровича зайняла ІІ місце, поступившись у запеклій боротьбі лише збірній м. Чернігів. Сформована команда з кращих волейболістів Чернігівщини для участі у Спартакіаді школярів України, у склад якої увійшли три вихованці тренера Федоренка (Баканов А., Котеленець А., Дроботущенко Р.).     У «Дитячій лізі» юнаки мають високі шанси вийти у фінальну частину цих змагань, оскільки у першому турі набрали 10 очок і зайняли ІІ місце у своїй підгрупі. Також вдало виступили юнаки 2002 р. н. в третьому турі Чемпіонату України з волейболу пляжного в приміщенні. (Чернігів, 12-14 лютого). Із 36 команд вибороли ІІІ місце.     Початок 2016 року видався насиченим і для дівчат тренера М. О. Васенка. У змаганнях Спартакіади школярів Чернігівської області команда дівчат 2000 р. н. зайняла ІІ місце. Також дві команди брали участь у змаганнях «Дитячої ліги» України. Але, на жаль, прилучанки не змогли пробитися до фіналу (8 команд): команда 2001 р. н. зайняла 10 місце, а команда 1999 р. н. – 12 місце. Дівчата змагалися із старшими суперницями, тому наступного року після наполегливих тренувань сподіваються увійти до вісімки кращих. Багато із цих спортсменів прославляють м. Прилуки на найвищому рівні.     1. Пилипенко Оксана, 2000 р. н., перший тренер – Купрійчук Л. Б. Учениця Спортивного ліцею м. Біла Церква з 2013 р., дворазова чемпіонка України, член збірної команди України 2000 р. н.     2. Дуденок Дар’я, 2001 р. н., перший тренер – Васенко М. О. Учениця Спортивного ліцею м. Біла Церква з 2015 р., член збірної команди України 2000 р. н., учасниця чемпіонату Європи (EVZA, 2016).     3. Котеленець Антон, 2000 р. н., перший тренер – Федоренко В. П. Учень Київського спортивного ліцею з 2015 р., член збірної команди України 2000 р. н., срібний призер чемпіонату України.     4. Баканов Антон, 1999 р. н., перший тренер – Федоренко В. П. Гравець команди «Буревісник ШВСМ» з 2015 р. (Супер ліга).     5. Дроботущенко Роман, 2000 р. н., перший тренер – Федоренко В. П. Учень Київського спортивного ліцею з 2015 р. Також до команди «Буревісник ШВСМ» запрошені Криштопа Валерія, Лубенцова Тетяна, Каланчук Катерина, Ткаченко Владислава, тренер – Васенко М. О.     |
Цікаве на сайті:   Відеогалерея   Фотогалерея |
|
|
|